СВЯТИЙ ВАЛЕНТИН У БЕЛЗІ

З опису Белзького замку в другій половині XVII століття дізнаємося, що, щоб потрапити до замку з боку міста, необхідно було перетнути кілька мостів, які жителі міста ремонтували самостійно, згідно з чергою. Дізнаємося і про приміщення у замку, кількість кімнат, комор і в яких саме приміщеннях були піч, вікна та підлога. Описується кімната самого старости і шлях, який вів з неї до каплиці, де знаходився образ або вівтар Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Під каплицею знаходилася зброярня, де зберігали порох, кулі та іншу зброю.

Також читаємо про різноманітні садиби, в одній з яких відбувалися судові засідання, і про стайню на мінімум 30 пар коней, млин із двома великими колесами, орендований євреями виноградник та бронзові гармати з гербом міста Белз і літерою В (Б).

Отримуємо інформацію про вежу з двома стінами зі сходу (зі сторони Львова), яка колись була могутньою, але з часом занепала. Крім того, згадується костел святого Валентина, поруч з яким була мурована капличка.

Сьогодні, напередодні Дня всіх закоханих, нагадуємо, що в Белзі і зараз можна помолитися до святого Валентина. На території замку знаходиться відкритий вівтар святого (відкритий вівтар святого Валентина, 1935 р. Ох.№2954/3-Лв). На плиті біля входу до каплиці є зображення Матері Божої та святого Валентина, в яку, за переказами старожилів, вмонтовані частинки його мощей. Одна з найбільш поширених легенд, що датується 269 роком, говорить, що святий Валентин є покровителем не тільки всіх закоханих, а й військових.

У той час Римською імперією правив імператор Клавдій II. Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник вважав, що головний ворог його планів – шлюби, бо одружений легіонер більше думає про сім'ю, ніж про славу імперії. Щоб зберегти військовий дух своїх солдатів, імператор видав указ, який забороняв легіонерам одружуватися. Однак закохуватися солдати не перестали. На їх щастя, знайшовся чоловік, який, не боячись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священник на ім'я Валентин з римського міста Терні.

Цікаво, що Валентин був справжнім романтиком, бо його улюбленими справами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати на прохання легіонерів квіти їхнім коханим.