"Не плач, віддайся на Божу волю, а якщо тобі чогось бракує, скажи мені, я тобі допоможу." - о.Кирило Селецький
29 квітня 1835 року народився Отець Кирило Селецький – український греко-католицький священик, письменник, публіцист, активний громадський діяч, видатна людина, яка все своє життя присвятила Богові та людям. Про це неабияк знають жителі сіл Жужеляни та Цеблів, адже отець Кирило – це один із тих подвижників, які працювали на добро людей у важкий період ХІХ-ХХ століть. Він вів просвітницьку діяльність, боровся з пияцтвом і бідністю, заснував позичкові каси для бідних людей по селах, створював братства тверезості, відкрив першу українську “захоронку”, переклав українською народною мовою “Катехизм”, автор читанки та ряду книг українською мовою, заснував перші жіночі згромадження: Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії та Сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії.
Історія голосить, що в 1874 р. на довіреній йому парафії в селах Жужель (Жужеляни) і Цеблів, о.Кирило застав страшний занепад і пияцтво. За допомогою місцевого вчителя Івана Геруса негайно заложив Братства тверезості. Отець дбав про поширення освіти серед сільського населення. Сам був освіченим, добре знав латинську, французьку і німецьку мови. Він був переконаний, що люди праці мусять здобувати освіту. Тому заложив у своїх парафіях читальні, де мешканці села могли безплатно позичати книжки.
Отець Селецький піклувався і про матеріальне становище своїх парафіян. Допомагав найубогішим. В 1895 р. з ініціативи о. Кирила в Жужелю повстало Товариство Івана Милостивого. Члени того Товариства зобов’язалися уділяти матеріальну поміч вдовам, сиротам і опущеним на території свого села.
В Цеблові завдяки успішній співпраці о. Селецького та Івана Геруса були засновані такі інституції як молочарня, малопроцентова позичкова каса Райффензена.
Отець щиро цікавився сиротами і уможливлював їм гідне життя та навчання. Мав звичку говорити до бідних: Не плач, віддайся на Божу волю, а якщо тобі чогось бракує, скажи мені, я тобі допоможу.
Щоб допомогти селянам, які в сезон польових робіт були додатково обтяжені опікою над маленькими дітьми, о. Кирило зайнявся заснуванням захоронок. З його ініціативи, 19 листопада 1893 р., у Жужелі, постала перша в Галичині українська захоронка. Бачачи матеріальну і моральну убогість сільського населення, опущених і занедбаних дітей, священник хотів зарадити тій сумній ситуації. Створені ним захоронки ставали носіями християнського і народного виховання.
Отець Кирило Селецький також долучився до відродження чернецтва східного обряду української греко-католицької церкви. У той час, щоб дівчині потрапити в монастир, потрібна була певна грошова плата, яку священник скасував. Він вважав, що краще нехай кандидатка принесе розум, серце й любов до Христа. Завдяки співпраці отця Кирила й отця Єремії Ломницького, а також молодої львів’янки Михайлини Гордашевської, стало можливим заснування нового Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.
Згодом отець Кирило вирішує створити ще одне монаше згромадження, про що повідомляє 27 грудня 1909 року. Саме так було започатковано Згромадження сестер святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії в селі Цеблові.
Помер отець Кирило Селецький 28 квітня 1918 року в будинку Згромадження сестер св. Йосифа Обручника в Цеблові. Тіло було перенесене до церкви в Жужелянах, а 1 травня за участю 20 священників і великої кількості парафіян, тіло поховали в каплиці на Жужелянському цвинтарі. В 11 липня 2009 р. у місті Сокалі, у катедральному храмі Святих апостолів Петра і Павла. відбулося урочисте відкриття беатифікацийного процесу о. Кирила Селецього.
За свою невтомну працю на духовній і просвітницькій ниві отець Кирило Селецький був відзначений почесними нагородами – крилошанськими відзнаками. У рік відзначення 50-річчя священства у 1910 році австрійський імператор надав отцеві найвищу нагороду – Хрест Лицарського Ордену Франца Йосифа.
Молитва за прославу о. Кирила Селецького
Милосердний Боже! Дякуємо Тобі за всі добродійства, якими Ти наділив свого вірного слугу o. Кирила Селецького.
З любові до Тебе, Господи, він щиро турбувався про душі, дбаючи про їх освячення та спасіння. Натхненний Твоїм Духом, він допоміг убогим дівчатам на поклик Христа і став батьком багатьох черниць.
Покірно просимо Тебе, Господи, прослав слугу Твого тут, на землі, щоб ми, заохочені прикладом його праведного життя і через його заступництво в небі йшли дорогою до світла – Ісуса Христа, якому з безначальним Отцем і животворящим Духом честь, поклін і слава на віки вічні.
Амінь.
інформація - https://uain.press/.../kirilo-seletskij-sila-viri-j-duhu...
https://drogmedia.net.ua/.../zasnovny-k-pershy-h-dy.../...
http://sluzebnice.pl/.../zalozhyteli/o-kyrylo-seleckyi...
