Визначною подією для містечка було весілля. Найчастіше воно призначалося на літній час, у багатих євреїв тривало упродовж 15–20 днів. Музиканти приїжджали за 2-3дні до «хупи» (вінчання), інколи затримувались на тиждень після весілля. Традиційно на єврейських весіллях звучала інструментальна музика, танцювальна і музика для слухання. Репертуар залежав від статку родини.
Під час зустрічі та проводів гостей грали «Добраніч», на побажання здоров’я – «Зайтгезунт». Після заручин (тноїм) та після вінчання (хупи) звучав «Мазл тов» (Щастя вам), перед хупою – «Усаджування нареченої» – «Базецн ді кале». На весіллях найчастіше танцювали «Тиш-нігн» – застільний танець-наспів, «Мехутонім танц» – танок сватів, «Бройгез танц» – танок образи та «Шолем танц» – танок примирення. Серед інших весільних танців були «Бейгеле» (бублик), «Хосид» (хасид), Фрейлехс (радісна). Для проводів гостей часто лунали «гас-нігн» (вуличний наспів), «скочна» та «шер». Розплітання коси молодої проходило під звуки скрипки, кларнету та контрабасу. На весіллі також грали «хупе-марш» (вінчальний марш), після якого усі раділи й плакали.
